Євангелія від Марка 12:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
CHRIST'S PROPHECY OF THE DESTRUCTION OF JERUSALEM, AND WARNINGS SUGGESTED BY IT TO PREPARE FOR HIS SECOND COMING. ( = Mat. 24:1-51; Luke 21:5-36). (Mark 13:1-37) And as he went out of the temple, one of his disciples saith unto him--The other Evangelists are less definite. "As some spake," says Luke (Luk 21:5); "His disciples came to Him," says Matthew (Mat 24:2). Doubtless it was the speech of one, the mouthpiece, likely, of others. Master--Teacher. see what manner of stones and what buildings are here--wondering probably, how so massive a pile could be overthrown, as seemed implied in our Lord's last words regarding it. JOSEPHUS, who gives a minute account of the wonderful structure, speaks of stones forty cubits long [Wars of the Jews, 5.5.1.] and says the pillars supporting the porches were twenty-five cubits high, all of one stone, and that of the whitest marble [Wars of the Jews, 5.5.2]. Six days' battering at the walls, during the siege, made no impression upon them [Wars of the Jews, 6.4.1]. Some of the under-building, yet remaining, and other works, are probably as old as the first temple.
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. The parable of the vineyard let out to unthankful husbandmen, representing the sin and ruin of the Jewish church (Mar 12:1-12). II. Christ's silencing those who thought to ensnare him with a question about paying tribute Caesar (Mar 12:13-17). III. His silencing the Sadducees, who attempted to perplex the doctrine of the resurrection (Mar 12:18-27). IV. His conference with a scribe about the first and great command of the law (Mar 12:28-34). V. His puzzling the scribes with a question about Christ's being the Son of David (Mar 12:35-37). VI. The caution he gave the people, to take heed of the scribes (Mar 12:38-40). VII. His commendation of the poor widow that cast her two mites into the treasury (Mar 12:41-44).
Відкрити джерело ↗12:2-5 The time of the grape harvest probably refers to the time, some four years after planting, when a new vineyard would produce its first harvest. The owner’s share of the crop would have been a quantity of grapes or wine, given in payment for the lease of the vineyard. • In the Old Testament, prophets are often referred to as servants (Jer 7:25-26; Amos 3:7; Zech 1:6); they were repeatedly mistreated and killed by Israelite leaders (1 Kgs 18:13; 19:10, 14; 2 Chr 24:20-27; 36:15-16; Jer 26:20-23; Neh 9:26; see Matt 23:34, 37; 1 Thes 2:15).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
І він буде, як дерево, над во́дним потоком поса́джене, що ро́дить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, — і все́, що він чинить, — щасти́ться йому́!
А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосе́рдився над народом Своїм та над осе́лею Своєю.
I посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та ви́правте вчинки свої, і не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батька́м! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.
І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридли́вої речі, яку Я знена́видив!
то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“.
Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!
Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.