Євангелія від Матвія 7:25
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And the rain descended--from above. and the floods came--from below. and the winds blew--sweeping across. and beat upon that house--thus from every direction. and it fell not; for it was founded upon a rock--See Jo1 2:17.
Відкрити джерело ↗This chapter continues and concludes Christ's sermon on the mount, which is purely practical, directing us to order our conversation aright, both toward God and man; for the design of the Christian religion is to make men good, every way good. We have, I. Some rules concerning censure and reproof (Mat 7:1-6). II. Encouragements given us to pray to God for what we need (Mat 7:7-11). III. The necessity of strictness in conversation urged upon us (Mat 7:12-14). IV. A caution given us to take heed of false prophets (Mat 7:15-20). V. The conclusion of the whole sermon, showing the necessity of universal obedience to Christ's commands, without which we cannot expect to be happy (Mat 7:21-27). VI. The impression which Christ's doctrine made upon his hearers (Mat 7:28, Mat 7:29).
Відкрити джерело ↗7:25-27 The storm is a metaphor for God’s all-knowing judgment (see Jer 23:19; Ezek 1:4).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробо́вується, на похвалу́, і честь, і славу при з'я́вленні Ісуса Христа.
бувши вкорі́нені й збудо́вані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас на́вчено, збагачуючись у ній з подякою.
що ви бережені силою Божою через віру на спасі́ння, яке готове з'явитися останнього ча́су.
душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.
щоб Христос через віру заме́шкав у ваших серця́х, щоб ви, закорі́нені й основані в любові,
Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
І Він сяде топи́ти та чи́стити срі́бло, і очи́стить синів Леві́я, і їх перечи́стить, як золото й срі́бло, і будуть для Господа жертву прино́сити в правді.
I кажу Я тобі, що Петро ти , і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.