Євангелія від Матвія 27:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Saying, I have sinned in that I have betrayed the innocent blood--What a testimony this to Jesus! Judas had been with Him in all circumstances for three years; his post, as treasurer to Him and the Twelve (Joh 12:6), gave him peculiar opportunity of watching the spirit, disposition, and habits of his Master; while his covetous nature and thievish practices would incline him to dark and suspicious, rather than frank and generous, interpretations of all that He said and did. If, then, he could have fastened on one questionable feature in all that he had so long witnessed, we may be sure that no such speech as this would ever have escaped his lips, nor would he have been so stung with remorse as not to be able to keep the money and survive his crime. And they said, What is that to us? see thou to that--"Guilty or innocent is nothing to us: We have Him now--begone!" Was ever speech more hellish uttered?
Відкрити джерело ↗27:4 an innocent man: Jesus’ innocence is a dominant theme in the narrative of his suffering (see 23:35; 26:55-56, 59-60; 27:18-19, 24; see also Luke 23:47).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“
I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“
„Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!
Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
і хоч жа́дної провини смерте́льної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.