Євангелія від Матвія 25:35
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
JESUS LED AWAY TO PILATE--REMORSE AND SUICIDE OF JUDAS. ( = Mar 15:1; Luk 23:1; Joh 18:28). (Mat 27:1-10) Then Judas, which had betrayed him, when he saw that he was condemned--The condemnation, even though not unexpected, might well fill him with horror. But perhaps this unhappy man expected, that, while he got the bribe, the Lord would miraculously escape, as He had once and again done before, out of His enemies power: and if so, his remorse would come upon him with all the greater keenness. repented himself--but, as the issue too sadly showed, it was "the sorrow of the world, which worketh death" (Co2 7:10). and brought again the thirty pieces of silver to the chief priests and elders--A remarkable illustration of the power of an awakened conscience. A short time before, the promise of this sordid pelf was temptation enough to his covetous heart to outweigh the most overwhelming obligations of duty and love; now, the possession of it so lashes him that he cannot use it, cannot even keep it!
Відкрити джерело ↗25:35-36 The deeds described here, often called “deeds of mercy,” were acts of compassion shown to the helpless (see Isa 58:1-12; Ezek 18:7; Jas 1:26-27). These good deeds are not attempts to merit God’s favor; rather, they arise from a love for Christ that results in compassion toward others (see 6:1-4).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і ніко́го не тисне, боржникові заста́ву його конче зверта́є, грабу́нку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
і ніко́го не утискав, заста́ви у за́став не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.