Євангелія від Матвія 25:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
JESUS LED AWAY TO PILATE--REMORSE AND SUICIDE OF JUDAS. ( = Mar 15:1; Luk 23:1; Joh 18:28). (Mat 27:1-10) Then Judas, which had betrayed him, when he saw that he was condemned--The condemnation, even though not unexpected, might well fill him with horror. But perhaps this unhappy man expected, that, while he got the bribe, the Lord would miraculously escape, as He had once and again done before, out of His enemies power: and if so, his remorse would come upon him with all the greater keenness. repented himself--but, as the issue too sadly showed, it was "the sorrow of the world, which worketh death" (Co2 7:10). and brought again the thirty pieces of silver to the chief priests and elders--A remarkable illustration of the power of an awakened conscience. A short time before, the promise of this sordid pelf was temptation enough to his covetous heart to outweigh the most overwhelming obligations of duty and love; now, the possession of it so lashes him that he cannot use it, cannot even keep it!
Відкрити джерело ↗25:31-46 This is a description of the final judgment of which Jesus had been warning (see 7:13-27; 8:10-12; 11:20-24; 12:38-42; 13:24-30, 36-43; 16:24-28; 24:37–25:30). 25:31 To sit upon his glorious throne is here a posture of judgment (see 19:28; 22:44; Dan 7:13-14).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„Ото Він із хмарами йде“, і побачить Його кожне око, і ті, що Його „прокололи були, і всі племе́на землі будуть плакати за Ним“. Так, амінь!
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.
Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
І втікати ви бу́дете в долину Моїх гір, бо долина гірська́ сяга́тиме по Ацал. І втікати ви бу́дете, як утікали перед землетру́сом за днів Уззійї, царя Юдиного. І при́йде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.
І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,