Євангелія від Матвія 24:22
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
PARABLE OF THE TEN VIRGINS. (Mat 25:1-13) Then--at the time referred to at the close of the preceding chapter, the time of the Lord's Second Coming to reward His faithful servants and take vengeance on the faithless. Then shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom--This supplies a key to the parable, whose object is, in the main, the same as that of the last parable--to illustrate the vigilant and expectant attitude of faith, in respect of which believers are described as "they that look for Him" (Heb 9:28), and "love His appearing" (Ti2 4:8). In the last parable it was that of servants waiting for their absent Lord; in this it is that of virgin attendants on a Bride, whose duty it was to go forth at night with lamps, and be ready on the appearance of the Bridegroom to conduct the Bride to his house, and go in with him to the marriage. This entire and beautiful change of figure brings out the lesson of the former parable in quite a new light. But let it be observed that, just as in the parable of the Marriage Supper, so in this--the Bride does not come into view at all in this parable; the Virgins and the Bridegroom holding forth all the intended instruction: nor could believers be represented both as Bride and Bridal Attendants without incongruity.
Відкрити джерело ↗24:22 God’s chosen ones endure (24:13) and remain faithful (24:37–25:46; see Isa 65:8-9; Rom 11:7).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
Через це перено́шу я все ради ви́браних, щоб і вони доступили спасі́ння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.
І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.
Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.
Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
І зберу́ всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобу́те це місто, і пограбо́вані бу́дуть доми́, а жінки́ побезче́щені. І вийде півміста в поло́н на вигна́ння, а решта наро́ду не буде погу́блена з міста.
бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
І станеться в ці́лому кра́ї, — говорить Госпо́дь, — дві частині в нім ви́тяті будуть, помру́ть, а третя частина зоста́влена буде у ньому.
І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!