Євангелія від Матвія 23:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Thou blind Pharisee, cleanse first that which is within the cup and platter, that the outside of them may be clean also--In Luke (Luk 11:40) it is, "Ye fools, did not He that made that which is without make that which is within also?"--"He to whom belongs the outer life, and of right demands its subjection to Himself, is the inner man less His?" A remarkable example this of our Lord's power of drawing the most striking illustrations of great truths from the most familiar objects and incidents in life. To these words, recorded by Luke, He adds the following, involving a principle of immense value: "But rather give alms of such things as ye have, and behold, all things are clean unto you" (Luk 11:41). As the greed of these hypocrites was one of the most prominent features of their character (Luk 16:14), our Lord bids them exemplify the opposite character, and then their outside, ruled by this, would be beautiful in the eye of God, and their meals would be eaten with clean hands, though much fouled with the business of this everyday world. (See Ecc 9:7).
Відкрити джерело ↗23:26 Internal purity will result in external righteousness, but the reverse is not true (6:19-34; 12:33-37; 15:15-20).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!
Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
Поскида́йте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове́ серце та ново́го духа! І на́що маєте померти, Ізраїлів доме?
Хай безбожний покине дорогу свою, а круті́й — свої за́думи, і хай до Господа зве́рнеться, — і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!
Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“
Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?