Євангелія від Матвія 22:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
But when the king--the Great God, who is the Father of our Lord Jesus Christ. heard thereof, he was wroth--at the affront put both on His Son, and on Himself who had deigned to invite them. and he sent forth his armies--The Romans are here styled God's armies, just as the Assyrian is styled "the rod of His anger" (Isa 10:5), as being the executors of His judicial vengeance. and destroyed those murderers--and in what vast numbers did they do it! and burned up their city--Ah! Jerusalem, once "the city of the Great King" (Psa 48:2), and even up almost to this time (Mat 5:35); but now it is "their city"--just as our Lord, a day or two after this, said of the temple, where God had so long dwelt, "Behold your house is left unto you desolate" (Mat 23:38)! Compare Luk 19:43-44.
Відкрити джерело ↗22:7 Jesus was alluding to the coming destruction of Jerusalem in AD 70 (see 23:37-39; 24:2).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.
Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення.
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
I голос Свій видасть Госпо́дь перед ві́йськом Своїм, бо та́бір Його величе́зний, бо міцни́й викона́вець сло́ва Його, бо великий день Господа й ве́льми страшни́й, і хто зможе його перене́сти?
І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого́.