Євангелія від Матвія 20:23
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
PARABLE OF THE LABORERS IN THE VINEYARD. (Mat. 20:1-16) For the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, &c.--The figure of a vineyard, to represent the rearing of souls for heaven, the culture required and provided for that purpose, and the care and pains which God takes in that whole matter, is familiar to every reader of the Bible. (Psa 80:8-16; Isa 5:1-7; Jer 2:21; Luk 20:9-16; Joh 15:1-8). At vintage time, as WEBSTER and WILKINSON remark, labor was scarce, and masters were obliged to be early in the market to secure it. Perhaps the pressing nature of the work of the Gospel, and the comparative paucity of laborers, may be incidentally suggested, Mat 9:37-38. The "laborers," as in Mat 9:38, are first, the official servants of the Church, but after them and along with them all the servants of Christ, whom He has laid under the weightiest obligation to work in His service.
Відкрити джерело ↗20:23 You will indeed: James was eventually martyred (Acts 12:2), and John suffered significant persecution (Acts 4:3; 5:40; Rev 1:9).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на о́строві, що зветься Патмо́с, за Слово Боже і за сві́дчення Ісуса Христа́.
А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;
А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.