Євангелія від Матвія 18:24
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And when he had begun to reckon, one was brought unto him, which owed him ten thousand talents--If Attic talents are here meant, 10,000 of them would amount to above a million and a half sterling; if Jewish talents, to a much larger sum.
Відкрити джерело ↗The gospels are, in short, a record of what Jesus began both to do and to teach. In the foregoing chapter, we had an account of his doings, in this, of his teachings; probably, not all at the same time, in a continued discourse, but at several times, upon divers occasions, here put together, as near akin. We have here, I. Instructions concerning humility (Mat 18:1-6). II. Concerning offences in general (Mat 18:7), particularly offences given, 1. By us to ourselves (Mat 18:8, Mat 18:9). 2. By us to others, (Mat 18:10-14). 3. By others to us; which are of two sorts, (1.) Scandalous sins, which are to be reproved (Mat 18:15-20). (2.) Personal wrongs, which are to be forgiven (Mat 18:21-35). See how practical Christ's preaching was; he could have revealed mysteries, but he pressed plain duties, especially those that are most displeasing to flesh and blood.
Відкрити джерело ↗18:24 millions of dollars (Greek 10,000 talents): The talent was the highest unit of currency, but its value fluctuated. The debt was clearly impossible to pay—this amount exceeded the tax revenue of all Galilee.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м:
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
І сказав я: „Боже мій, соро́млюся я та стидаюся підне́сти, Боже мій, обличчя своє до Те́бе, бо беззако́ння наші помно́жилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!
І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.