Євангелія від Матвія 14:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
HEROD THINKS JESUS A RESURRECTION OF THE MURDERED BAPTIST--ACCOUNT OF HIS IMPRISONMENT AND DEATH. ( = Mark 6:14-29; Luk 9:7-9). (Mat 14:1-12) At that time Herod the tetrarch--Herod Antipas, one of the three sons of Herod the Great, and own brother of Archelaus (Mat 2:22), who ruled as ethnarch over Galilee and Perea. heard of the fame of Jesus--"for His name was spread abroad" (Mar 6:14).
Відкрити джерело ↗John the Baptist had said concerning Christ, He must increase, but I must decrease, Joh 3:30. The morning-star is here disappearing, and the Sun of righteousness rising to its meridian lustre. Here is, I. The martyrdom of John; his imprisonment for his faithfulness to Herod (Mat 14:1-5), and the beheading of him to please Herodias (Mat 14:6-12). II. The miracles of Christ. 1. His feeding five thousand men that came to him to be taught, with five loaves and two fishes (Mat 14:13-21). 2. Christ's walking on the waves to his disciples in a storm (Mat 14:22-23). 3. His healing the sick with the touch of the hem of his garment (Mat 14:34-36). Thus he went forth, thus he went on, conquering and to conquer, or rather, curing and to cure.
Відкрити джерело ↗14:8 The practice of bringing a head . . . on a tray was not unknown in the ancient world (see Josephus, Antiquities 13.4.8; 14.15.13; 18.5.1; 20.5.1).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
І послала Єзаве́ль посланця́ до Іллі, говорячи: „Отак нехай зро́блять мені бо́ги, і так нехай додадуть, якщо цього ча́су взавтра я не зроблю́ душі твоїй, як зро́блено душі кожного з них!“
А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.
А жертва його: одна срібна миска, — сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропи́льниця, — сімдеся́т шеклів на міру шеклем святині, оби́дві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлі́бну жертву,
I оце їхнє число: мисо́к золотих — тридцять, мисо́к срібних тисяча, ножі́в — двадцять і дев'ять,
Приніс він своє прино́шення: одна срібна миска, — сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропи́льниця, — сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлі́бну жертву.