Євангелія від Матвія 12:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Behold my servant, whom I have chosen; my beloved, in whom my soul is well pleased: I will put my Spirit upon him, and he shall show judgment to the Gentiles.
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. Christ's clearing of the law of the fourth commandment concerning the sabbath-day, and vindicating it from some superstitious notions advanced by the Jewish teachers; showing that works of necessity and mercy are to be done on that day (Mat 12:1-13). II. The prudence, humility, and self-denial of our Lord Jesus in working his miracles (Mat 12:14-21). III. Christ's answer to the blasphemous cavils and calumnies of the scribes and Pharisees, who imputed his casting out devils to a compact with the devil (v. 22-37). IV. Christ's reply to a tempting demand of the scribes and Pharisees, challenging him to show them a sign from heaven (Mat 12:38-45). V. Christ's judgment about his kindred and relations (Mat 12:46-50).
Відкрити джерело ↗12:18 This quotation parallels Jesus’ baptism (3:13-17). • Justice (or judgment) can have positive or negative implications; the context here favors a positive meaning (12:20; cp. 23:23).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“
І спочи́не на Нім Дух Господній, — дух мудрости й розуму, дух поради й лица́рства, дух пізна́ння та стра́ху Господнього.
і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“
Та хмара ось їх заслони́ла, і голос почувся із хмари: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“