Євангелія від Матвія 11:30
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For my yoke is easy, and my burden is light--Matchless paradox, even among the paradoxically couched maxims in which our Lord delights! That rest which the soul experiences when once safe under Christ's wing makes all yokes easy, all burdens light. Next: Matthew Chapter 12
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The constant and unwearied diligence of our Lord Jesus in his great work of preaching the gospel (Mat 11:1). II. His discourse with the disciples of John concerning his being the Messiah (Mat 11:2-6). III. The honourable testimony that Christ bore to John Baptist (Mat 11:7-15). IV. The sad account he gives of that generation in general, and of some particular places with reference to the success, both of John's ministry and of his own (v. 16-24). V. His thanksgiving to his Father for the wise and gracious method he had taken in revealing the great mysteries of the gospel (v. 25, 26). VI. His gracious call and invitation of poor sinners to come to him, and to be ruled, and taught, and saved by him (v. 27-30). No Where have we more of the terror of gospel woes for warning to us, or of the sweetness of gospel grace for encouragement to us, than in this chapter, which sets before us life and death, the blessing and the curse.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо то любов Божа, щоб ми доде́ржували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“
Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.
Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся зно́ву в ярмо ра́бства!
„Було тобі ви́явлено, о люди́но, що́ добре, і чого́ пожадає від тебе Госпо́дь, — нічо́го, а тільки чини́ти правосу́ддя, і милосе́рдя любити, і з твоїм Богом ходи́ти суми́рно“.
Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
Коли ж Дух вас провадить, то ви не під Зако́ном.
Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир.