Поглиблений розбір

Євангелія від Матвія 10:33

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Jamieson-Fausset-Brownвірш 33

But whosoever shall deny me before men, him will I also deny before my Father which is in heaven--before that same assembly: "He shall have from Me his own treatment of Me on the earth." (But see on Mat 16:27).

Відкрити джерело ↗
Matthew Henry Bible Commentaryвірш 33

This chapter is an ordination sermon, which our Lord Jesus preached, when he advanced his twelve disciples to the degree and dignity of apostles. In the close of the foregoing chapter, he had stirred up them and others to pray that God would send forth labourers, and here we have an immediate answer to that prayer: while they are yet speaking he hears and performs. What we pray for, according to Christ's direction, shall be given, Now here we have, I. The general commission that was given them (Mat 10:1). II. The names of the persons to whom this commission was given (Mat 10:2-4). III. The instructions that were given them, which are very full and particular; 1. Concerning the services they were to do; their preaching; their working miracles; to whom they must apply themselves; how they must behave themselves; and in what method they must proceed (Mat 10:5-15). 2. Concerning the sufferings they were to undergo. They are told what they should suffer, and from whom; counsels are given them what course to take when persecuted, and encouragements to bear up cheerfully under their sufferings (v. 16-42). These things, though primarily intended for direction to the apostles, are of use to all Christ's ministers, with whom, by his word, Christ, and will be always to end the world.

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

2-е до Тимофія 2:12ранг 28

А коли терпимо́, то будемо ра́зом тако́ж царюва́ти. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!

Євангелія від Луки 9:26ранг 21

Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.

Євангелія від Луки 12:9ранг 16

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.

1-е Івана 2:23ранг 13

Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця.

2-е Петра 2:1ранг 9

А між людом були́ й неправдиві пророки, як і бу́дуть між вас учителі неправдиві, що впрова́дять згубні єресі, відречу́ться від Влади́ки, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.

Євангелія від Марка 8:38ранг 7

Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.

Євангелія від Марка 14:30ранг 7

Ісус же йому відказав: „Поправді кажу́ тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти три́чі від Мене!“

Євангелія від Марка 14:72ранг 5

І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: „Перше ніж заспіває півень дві́чі, — відречешся ти тричі від Мене“. І кинувся він, та й плакати став.

Твої роздуми