Левит 4:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А якщо він приведе вівцю в жертву свою за гріх, то приведе безвадну сами́цю,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Expiatory Sacrifices. - The sacrifices treated of in ch. 1-3 are introduced by their names, as though already known, for the purpose of giving them a legal sanction. But in ch. 4 and 5 sacrifices are appointed for different offences, which receive their names for the first time from the objects to which they apply, i.e., from the sin, or the trespass, or debt to be expiated by them: viz., חטּאת sin, i.e., sin-offering (Lev 4:3, Lev 4:8, Lev 4:14, Lev 4:19, etc.), and אשׁם debt, i.e., debt-offering (Lev 5:15-16, Lev 5:19); - a clear proof that the sin and debt-offerings were introduced at the same time as the Mosaic law. The laws which follow are distinguished from the preceding ones by the new introductory formula in Lev 4:1-2, which is repeated in Lev 5:14. This repetition proves that Lev 4:2-5:13 treats of the sin-offerings, and Lev 5:14-19 of the trespass-offerings; and this is confirmed by the substance of the two series of laws.
Відкрити джерело ↗This chapter is concerning the sin-offering, which was properly intended to make atonement for a sin committed through ignorance, I. By the priest himself (Lev 4:1-12). Or, II. By the whole congregation (Lev 4:13-21). Or, III. By a ruler (Lev 4:22-26). Or, IV. By a private person (Lev 4:27, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і буде пі́знаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву свою — безвадну козу, самицю, за гріх свій, що він згрішив був,
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб приве́сти нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч уме́ртвлений тілом, але Духом ожи́влений,
І я глянув, — і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед ста́рців стоїть А́гнець, як зако́лений, що має сім рогів і сім очей, а це — сім Божих Ду́хів, по́сланих на всю землю.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
Він гно́блений був та пони́жуваний, але уст Своїх не відкрива́в. Як ягня був прова́джений Він на зако́лення, й як овечка перед стрижія́ми своїми мовчи́ть, так і Він не відкрива́в Своїх уст.
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,