Левит 2:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І принесе її до Ааронових синів, священиків, і ві́зьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за прига́дувальну частину, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The first kind consisted of soleth, probably from סלה = סלל to swing, swung flour, like πάλη from πάλλω, i.e., fine flour; and for this no doubt wheaten flour was always used, even when חטּים is not added, as in Exo 29:2, to distinguish it from קמח, or ordinary meal (σεμίδαλις: Kg1 5:2). The suffix in קרבּנו (his offering) refers to נפשׁ, which is frequently construed as both masculine and feminine (Lev 4:2, Lev 4:27-28, Lev 2:1, etc.), or as masculine only (Num 31:28) in the sense of person, any one. "And let him pour oil upon it, and put incense thereon (or add incense to it)." This was not spread upon the flour, on which oil had been poured, but added in such a way, that it could be lifted from the minchah and burned upon the altar (Lev 2:2). The priest was then to take a handful of the gift that had been presented, and cause the azcarah of it to evaporate above (together with) all the incense. קמצו מלא: the filling of his closed hand, i.e., as much as he could hold with his hand full, not merely with three fingers, as the Rabbins affirm. Azcarah (from זכר, formed like אשׁמרה from שׁמר) is only applied to Jehovah's portion, which was burned upon the altar in the case of the meat-offering (Lev 2:9, Lev 2:16, and Lev 6:8), the sin-offering of flour (Lev 5:11), and the jealousy-offering (Num 5:26), and to the incense added to the shew-bread (Lev 24:7). It does not mean the prize portion, i.e., the portion offered for the glory of God, as De Dieu and Rosenmller maintain, still less the fragrance-offering (Ewald), but the memorial, or remembrance-portion, μνημόσυνον or ἀνάμνησις (Lev 24:7, lxx), memoriale (Vulg.), inasmuch as that part of the minchah which was placed upon the altar ascended in the smoke of the fire "on behalf of the giver, as a practical mememto ('r…
Відкрити джерело ↗In this chapter we have the law concerning the meat-offering. I. The matter of it; whether of raw flour with oil and incense (Lev 2:1), or baked in the oven (Lev 2:4), or upon a plate (Lev 2:5, Lev 2:6), or in a frying pan (Lev 2:7). II. The management of it, of the flour (Lev 2:2, Lev 2:3), of the cakes (Lev 2:8-10). III. Some particular rules concerning it, That leaven and honey must never be admitted (Lev 2:11, Lev 2:12), and salt never omitted in the meat-offering (Lev 2:13). IV. The law concerning the offering of firstfruits in the ear (Lev 2:14, etc.).
Відкрити джерело ↗2:2 The representative portion of the grain offering was burned on the altar to remind the worshiper that the whole offering belonged to God.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.
А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
І принесе священик із хлібної жертви за прига́дувальну частину її, та й спалить на жертівнику, — це огняна́ жертва, любі пахощі для Господа.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
І спалить священик за прига́дувальну частину її з потовченого зе́рна, із оливи її на всім ладані її, — це огняна́ жертва для Господа.
Іна́кше хто ріже вола — одноча́сно вбиває люди́ну, прино́сить у жертву ягня́ — перело́млює шию собаці, дару́нка прино́сить — вживає свинячої крови, складає з кадила частину прига́дувальну, — одноча́сно божка́ благосло́вить. Отак як доро́ги свої вони повибира́ли, і до гидо́т тих своїх уподо́бання чує душа їхня,
І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє го́лову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву прига́дувальну, — це хлібна жертва ре́внощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокля́ття.
І ві́зьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для оку́плення за ваші душі“.
І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!