Левит 26:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"I will make My dwelling among you, and My soul will not despise you." משׁכּן, applied to the dwelling of God among His people in the sanctuary, involves the idea of satisfied repose.
Відкрити джерело ↗This chapter is a solemn conclusion of the main body of the levitical law. The precepts that follow in this and the following book either relate to some particular matters or are repetitions and explications of the foregoing institutions. Now this chapter contains a general enforcement of all those laws by promises of reward in case of obedience on the one hand, and threatenings of punishment for disobedience on the other hand, the former to work upon hope, the latter on fear, those two handles of the soul, by which it is taken hold of and managed. Here is, I. A repetition of two or three of the principal of the commandments (Lev 26:1, Lev 26:2). II. An inviting promise of all good things, if they would but keep God's commandments (Lev 26:3-13). III. A terrible threatening of ruining judgments which would be brought upon them if they were refractory and disobedient (v. 14-39). IV. A gracious promise of the return of mercy to those of them that would repent and reform (Lev 26:40, etc.). Deu. 28 is parallel to this.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І нехай збудують Мені святиню, — і перебува́тиму серед них.
I почув я гучний голос із престолу, який кли́кав: „Оце́ оселя Бога з людьми́, і Він житиме з ними! Вони бу́дуть наро́дом Його, і Сам Бог буде з ними“,
І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, — і буду їм Богом.
що на ньому і ви ра́зом будуєтеся Духом на оселю Божу.
Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
І не бу́дете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, — і Я їх обри́див.
І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небе́с не обійма́ють Тебе, — що́ ж тоді храм той, що я збудува́в?
Буду́ючи, я збудува́в оцей храм, на осе́лю Тобі, місце Твого пробува́ння навіки“!