Левит 21:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, — святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Holiness of the Priests, of the Holy Gifts, and of Sacrifices - Leviticus 21-22 The Sanctification of the Priests. - As the whole nation was to strive after sanctification in all the duties of life, on account of its calling as a nation of God, the priests, whom Jehovah had chosen out of the whole nation to be the custodians of His sanctuary, and had sanctified to that end, were above all to prove themselves the sanctified servants of the Lord in their domestic life and the duties of their calling. (1) They were not to defile themselves by touching the dead or by signs of mourning (Lev 21:1-6 and Lev 21:10-12); (2) they were to contract and maintain a spotless marriage (Lev 21:7-9 and Lev 21:13-15); and (3) those members of the priesthood who had any bodily failings were to keep away from the duties of the priests' office (Lev 21:16-24).
Відкрити джерело ↗This chapter might borrow its title from Mal 2:1, "And now, O you priests, this commandment is for you." It is a law obliging priests with the utmost care and jealousy to preserve the dignity of their priesthood. I. The inferior priests are here charged both concerning their mourning and concerning their marriages and their children (Lev 21:1-9). II. The high priest is restrained more than any of them (Lev 21:10-15). III. Neither the one nor the other must have any blemish (Lev 21:16, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„Промовляй до всієї громади Ізра́їлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, — Госпо́дь, Бог ваш!
Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні́ Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвя́чення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани́,
І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони ви́прали одежу свою.
І промовив Господь до Мойсея: „Іди до люде́й, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони ви́перуть одіж свою.
то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?
скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним. І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, — і будуть вони священиками Мені.