Левит 20:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, — наро́д кра́ю заки́дає його камінням.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Whoever, whether an Israelite or a foreigner in Israel, dedicated of his seed (children) to Moloch (see Lev 18:21), was to be put to death. The people of the land were to stone him. בּאבן רגם, lapide obruere, is synonymous with סקל, lit., lapidem jacere: this was the usual punishment appointed in the law for cases in which death was inflicted, either as the result of a judicial sentence, or by the national community.
Відкрити джерело ↗The laws which before were made are in this chapter repeated and penalties annexed to them, that those who would not be deterred from sin by the fear of God might be deterred from it by the fear of punishment. If we will not avoid such and such practices because the law has made them sin (and it is most acceptable when we go on that principle of religion), surely we shall avoid them when the law has made them death, from a principle of self-preservation. In this chapter we have, I. Many particular crimes that are made capital. I. Giving their children to Moloch (Lev 20:1-5). 2. Consulting witches (Lev 20:6, Lev 20:27). 3. Cursing parents (Lev 20:9). 4. Adultery (Lev 20:10). 5. Incest (Lev 20:11, Lev 20:12, Lev 20:14, Lev 20:17, Lev 20:19-21). 6. Unnatural lusts (Lev 20:13, Lev 20:15, Lev 20:16, Lev 20:18). II. General commands given to be holy (Lev 20:7, Lev 20:8, Lev 20:22-26).
Відкрити джерело ↗20:2 Stoning was the conventional means of enforcing capital punishment (see also 20:27; 24:14, 16, 23; Exod 19:13; Num 15:35-36; Deut 17:2-7; Josh 7:25-26; John 8:1-11).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А чоловік або жінка, коли будуть вони виклика́ти духа мерців або ворожити, — будуть конче забиті, камінням заки́дають їх, кров їхня на них!“
І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
А з насіння свого не даси на жертву Молохові, — і не знева́жиш Імени Бога свого. Я — Господь!
Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку́ свою через огонь, хто ворожить ворожбу́, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівни́к,
І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
Бо вони пере́люб чинили, і кров на їхніх руках, і з божка́ми своїми пере́люб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепрова́джували через огонь для них на ї́жу.
Не зробиш так Господе́ві, Богу своєму; бо всяку гидо́ту, яку Господь знена́видів, робили вони бога́м своїм, бо навіть синів своїх та дочо́к своїх вони палять в огні для богів своїх.