Левит 14:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І накаже священик, і заріже одно́го пта́ха до гли́няного по́суду над живою водою.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The former chapter directed the priests how to convict a leper of ceremonial uncleanness. No prescriptions are given for his cure; but, when God had cured him, the priests are in this chapter directed how to cleanse him. The remedy here is only adapted to the ceremonial part of his disease; but the authority Christ gave to his ministers was to cure the lepers, and so to cleanse them. We have here, I. The solemn declaration of the leper's being clean, with the significant ceremony attending it (Lev 14:1-9). II. The sacrifices which he was to offer to God eight days after (v. 10-32). III. The management of a house in which appeared signs of a leprosy (v. 33-53). And the conclusion and summary of this whole matter (Lev 14:54, etc.).
Відкрити джерело ↗14:5-7 Killing the bird and sprinkling its blood (14:7) reflects Exod 24:6-8, where all of Israel was sprinkled with blood to establish the people as God’s covenant community. Here the individual was cleansed by being sprinkled with blood and allowed to return to community membership. Fresh water was also used in cleansing ceremonies (Num 8:7) and in sacrifice preparation (Lev 1:9, 13).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,
І заріже одно́го птаха до гли́няного по́суду над живою водою.
А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.
Знаємо бо, коли зе́мний мешка́льний наме́т наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, - дім нерукотво́рний та вічний.
Бо хоч Він був і розп'я́тий в не́мочі, та живий із сили Божої. Так і ми, — хоча не́мічні в Нім, та з Ним бу́демо жити з Божої сили у вас.
І ві́зьме священик святої води в гли́няну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, ві́зьме священик, та й дасть до води.