Левит 10:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The latter were not to go away from the door (the entrance or court of the tabernacle), sc., to take part in the burial of the dead, lest they should die, for the anointing oil of Jehovah was upon them. The anointing oil was the symbol of the Spirit of God, which is a Spirit of life, and therefore has nothing in common with death, but rather conquers death, and sin, which is the source of death (cf. Lev 21:12).
Відкрити джерело ↗The story of this chapter is as sad an interruption to the institutions of the levitical law as that of the golden calf was to the account of the erecting of the tabernacle. Here is, I. The sin and death of Nadab and Abihu, the sons of Aaron (Lev 10:1, Lev 10:2). II. The quieting of Aaron under this sore affliction (Lev 10:3). III. Orders given and observed about the funeral and mourning (Lev 10:4-7). IV. A command to the priests not to drink wine when they went in to minister (Lev 10:8-11). V. The care Moses took that they should go on with their work, notwithstanding the agitation produced by this event (Lev 10:12, etc.).
Відкрити джерело ↗10:7 must not leave: Eleazar and Ithamar were not to attend the funeral. • the Lord’s anointing oil: Because they had recently been anointed as priests (see 7:36), they were to avoid any association with the dead.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І він не віді́йде від святині, і не занечи́стить святині Бога свого, бо на ньому посвя́чення оливи пома́зання його Бога. Я — Господь!
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намасти́в, — то Бог,
І взяв Мойсей оливи пома́зання та кро́ви, що на жертівнику, і покропи́в на Ааро́на, на ша́ти його, і на синів його, і на ша́ти синів його з ним. І посвятив Аарона, ша́ти його, і синів його, і ша́ти синів його з ним.
І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним. І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, — і будуть вони священиками Мені.
І вилив з оливи пома́зання на Ааро́нову голову, та й пома́зав його, щоб його посвятити.
І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослу́ження Мені.
Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.