Малахія 2:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
There are two great ordinances which divine wisdom has instituted, the wretched profanation of both of which is complained of and sharply reproved in this chapter. I. The ordinance of the ministry, which is peculiar to the church, and is designed for the maintaining and keeping up of that; this was profaned by those who were themselves dignified with the honour of it and entrusted with the business of it. The priests profaned the holy things of God; this they are here charged with; their sin is aggravated, and they are severely threatened for it (Mal 2:1-9). II. The ordinance of marriage, which is common to the world of mankind, and was instituted for the maintaining and keeping up of that; this was profaned both by the priests and by the people, in marrying strangers (Mal 2:11, Mal 2:12), treating their wives unkindly (Mal 2:13), putting them away (Mal 2:16), and herein dealing treacherously (Mal 2:10, Mal 2:14, Mal 2:15). And that which was at the bottom of this and other instances of profaneness and downright atheism, thinking God altogether such a one as themselves, which was, in effect, to say, There is no God (Mal 2:17). And these reproofs to them are warnings to us.
Відкрити джерело ↗2:12 cut off: The intent was to blot out or destroy evildoers, in contrast to social banishment or religious excommunication.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І Господь допоможе найперше Юдиним наме́там, щоб не збі́льшилась слава Давидового дому та єрусалимського ме́шканця понад Юду.
Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.
І коли принесе́те Мені цілопа́лення та хлібні же́ртви свої, Я Собі не вподо́баю їх, а на мирні жертви ваші із ситих барані́в — не погля́ну.
А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і ви́нищу його з-поміж наро́ду його, бо з насіння свого дав він Моло́хові, щоб занечи́стити святиню Мою, збезче́стити Моє святе Ймення.
А люди лихі та дури́світи матимуть у́спіх у злому, зво́дячи й зве́дені бувши.
І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру!
І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.
Іна́кше хто ріже вола — одноча́сно вбиває люди́ну, прино́сить у жертву ягня́ — перело́млює шию собаці, дару́нка прино́сить — вживає свинячої крови, складає з кадила частину прига́дувальну, — одноча́сно божка́ благосло́вить. Отак як доро́ги свої вони повибира́ли, і до гидо́т тих своїх уподо́бання чує душа їхня,
Які, Якове, гарні намети твої, місця перебува́ння твойого, Ізраїлю!