Малахія 1:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God's Love, and the Contempt of His NameMalachi 1:1-2:9 The Lord has shown love to Israel (Mal 1:2-5), but Israel refuses Him the gratitude which is due, since the priests despise His name by offering bad sacrifices, and thereby cherish the delusion that God cannot do without the sacrifices (Mal 1:6-14). The people are therefore punished with adversity, and the priesthood with desecration (Mal 2:1-9).
Відкрити джерело ↗Thus prophet is sent first to convince and then to comfort, first to discover sin and to reprove for that and then to promise the coming of him who shall take away sin. And this method the blessed Spirit takes in dealing with souls, Joh 16:8. He first opens the wound and then applies the healing balm. God had provided (and one would think effectually) for the engaging of Israel to himself by providences and ordinances; but it seems, by the complaints here made of them, that they received the grace of God in both these in vain. I. They were very ungrateful to God for his favours to them, and rendered not again according to the benefit they received (Mal 1:1-5). II. They were very careless and remiss in the observance of his institutions; the priests especially were so, who were in a particular manner charged with them (Mal 1:6-14). And what shall we say of those whom neither providences nor ordinances work upon, and who affront God in those very things wherein they should honour him?
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„Наро́де ти Мій, що́ тобі Я зробив і чим мучив тебе, — свідчи на Ме́не!
Як прихо́дите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топта́ли подві́р'я Мої?
кажучи: Коли то мине новомі́сяччя, — щоб нам збіжжя прода́ти? і субота, — щоб нам відчини́ти збіже́ві комо́ри! Щоб зменши́ти ефу́, і щоб ше́кля побі́льшити, і щоб викривля́ти обманну вагу́,
А я відказав: „О Господи, Боже, ось душа моя не занечи́щена, і па́дла та розшмато́ваного зві́рями я не їв від мо́лодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не вхо́дило в мої уста“.
А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?
Усякого па́дла та пошмато́ваного з птаства та скоти́ни священики не будуть їсти.
І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.
Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.
А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!