Захарія 7:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have done with the visions, but not with the revelations of this book; the prophet sees no more such signs as he had seen, but still "the word of the Lord came to him." In this chapter we have, I. A case of conscience proposed to the prophet by the children of the captivity concerning fasting, whether they should continue their solemn fasts which they had religiously observed during the seventy years of their captivity (Zac 7:1-3). II. The answer to this question, which is given in this and the next chapter; and this answer was given not all at once, but by piece-meal, and, it should seem, at several times, for here are four distinct discourses which have all of them reference to this case, each of them prefaced with "the word of the Lord came," (Zac 7:4-8 and Zac 8:1, Zac 8:18). The method of them is very observable. In this chapter, 1. The prophet sharply reproves them for the mismanagements of their fasts (Zac 7:4-7). 2. He exhorts them to reform their lives, which would be the best way of fasting, and to take heed of those sins which brought those judgments upon them which they kept these fasts in memory of (Zac 7:8-14). And then in the next chapter, having searched the wound, he binds it up, and heals it, with gracious assurances of great mercy God had yet in store for them, by which he would turn their fasts into feasts.
Відкрити джерело ↗7:3 The delegation from Bethel posed a practical procedural question.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свя́та, але правду та мир любіте!
Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.
Погине наро́д Мій за те, що не має знання́: тому́, що знання́ ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому́, що забув ти Зако́н свого Бога, забу́ду синів твоїх й Я!
Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота.
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
„Так говорить Госпо́дь Савао́т: Запитай но священиків про Зако́на, гово́рячи:
„Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?
Навчають вони про права́ Твої Якова, а про Зако́на Твойого — Ізра́їля, приносять кадило Тобі та на же́ртівник Твій цілопа́лення.
Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?