Захарія 6:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The two kingdoms of providence and grace are what we are all very nearly interested in, and therefore are concerned to acquaint ourselves with, all our temporal affairs being in a necessary subjection to divine Providence, and all our spiritual and eternal concerns in a necessary dependence upon divine grace; and these two are represented to us in this chapter - the former by a vision, the latter by a type. Here is, I. God, as King of nations, ruling the world by the ministry of angels, in the vision of the four chariots (Zac 6:1-8). II. God, as King of saints, ruling the church by the mediation of Christ, in the figure of Joshua the high priest crowned, the ceremony performed, and then explained concerning Christ (Zac 6:9-15).
Відкрити джерело ↗6:14 The symbolic crown that united kingship and priesthood was placed in the Temple as a memorial to the donors of gold and silver. It was also a permanent reminder of Jeshua’s coronation as priest-king and a visual aid for priests in teaching this new development. • Josiah was honored for his role as broker for the meeting between Zechariah and the three former exiles.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!
Поправді кажу́ вам: де тільки ця Єва́нгелія проповідувана буде в ці́лому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що́ зробила вона!“
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
І буде носити Аарон імена́ Ізраїлевих синів в су́днім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, — на повсякчасну пам'ять перед Господнім лицем.
„Візьми від вигна́ння, від Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і при́йдеш ти того дня, і ввійдеш до дому Йошійї, Цефанієвого сина, що прийшли з Вавилону.
І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і вне́сли його до скинії заповіту, — па́м'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
І положиш оби́два камені на нараме́нниках ефо́ду, — камені пам'яти для Ізраїлевих синів. І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плеча́х своїх на пам'ять.
Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!
то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.