Захарія 2:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. Another vision which the prophet saw, not for his own entertainment, but for his satisfaction and the edification of those to whom he was sent (Zac 2:1, Zac 2:2). II. A sermon upon it, in the rest of the chapter, 1. By way of explication of the vision, showing it to be a prediction of the replenishing of Jerusalem and of its safety and honour (Zac 2:3-5). 2. By way of application. Here is, (1.) A use of exhortation to the Jews that were yet in Babylon, pressing them to hasten their return to their own land, (Zac 2:6-9). (2.) A use of consolation tot hose that were returned, in reference to the many difficulties they had to struggle with (Zac 2:10-12). (3.) A use of caution to all not to prescribe to God, or limit him, but patiently to wait for him (Zac 2:13).
Відкрити джерело ↗2:2 how wide and how long it is (Or how long and wide it is to be): By taking this measurement, God showed that he was planning for Jerusalem’s future.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А на володі́ння мі́сту дасте п'ять тисяч завши́р і двадцять і п'ять тисяч завдо́вж, навпроти святого прино́шення; воно буде для всього Ізраїлевого дому.
І пі́де мірни́чий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обе́рнеться він до Ґої.
І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“
І да́но трости́ну мені, подібну до па́лиці, і сказано: „Устань, і зміряй храма Божого й же́ртівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
І привів мене туди, і ось чоловік, що його вид, ніби вид блиску́чої міді, а в його руці — льняна́ нитка та мірни́ча па́лиця, і він стояв у брамі.
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, — і ніхто з вас Мене не питає: „Куди йдеш?“