Захарія 14:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І того дня стануть ноги Його на Оли́вній горі́, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оли́вна гора на свої полови́ни роздво́їться, на схід і на за́хід, на дуже велику долину. І на пі́вніч осу́неться половина гори, а половина її — на південь.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Divers things were foretold, in the two foregoing chapters, which should come to pass "in that day;" this chapter speaks of a "day of the Lord that cometh," a day of his judgment, and ten times in the foregoing chapters, and seven times in this, it is repeated, "in that day;" but what that day is that is here meant is uncertain, and perhaps will be so (as the Jews speak) till Elias comes; whether it refer to the whole period of time from the prophet's days to the days of the Messiah, or to some particular events in that time, or to Christ's coming, and the setting up of his kingdom upon the ruins of the Jewish polity, we cannot determine, but divers passages here seem to look as far forward as gospel-times. Now the "day of the Lord" brings with it both judgment and mercy, mercy to his church, judgment to her enemies and persecutors. I. The gates of hell are here threatening the church (Zac 14:1, Zac 14:2) and yet not prevailing. II. The power of Heaven appears here for the church and against the enemies of it (Zac 14:3, Zac 14:5). III. The events concerning the church are here represented as mixed (Zac 14:6, Zac 14:7), but issuing well at last. IV. The spreading of the means of knowledge is here foretold, and the setting up of the gospel-kingdom in the world (Zac 14:8, Zac 14:9), which shall be the enlargement and establishment of another Jerusalem (Zac 14:10, Zac 14:11). V. Those shall be reckoned with that fought against Jerusalem (Zac 14:12-15) and those that neglect his worship there (Zac 14:17-19). VI. It is promised that there shall be great resort to the church, and great purity and piety in it (Zac 14:16, Zac 14:20, Zac 14:21).
Відкрити джерело ↗14:4 Jesus ascended into heaven from the Mount of Olives, and the angels’ message to Jesus’ disciples (Acts 1:11-12) implied that he would return in a similar fashion. • Zechariah envisions an earthquake that will split apart the Mount of Olives and create a valley running east and west through the fissure. This valley will become an escape route for Hebrews fleeing Jerusalem during the assault by the nations (Zech 14:5). This event is probably connected to the return of Jesus at the end of the age (see Matt 24; Rev 6:12; 11:13; 16:18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І підняла́ся слава Господня з-над сере́дини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
Уся ця земля стане сте́пом від Ґеви до Ріммону, на пі́вдень Єрусалиму, який стане високим, і пробува́тиме на місці своє́му від брами Веніями́на аж до місця Першої брами, аж до брами Нарі́жинків, і від башти Хананеї́ла аж до царсько́го чави́ла.
І бу́де єдиний то день, Го́споду зна́ний, — то бу́де не день, і не ніч, і буде, — на час вечора станеться світло.
Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“
Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.
І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвіти́лася від слави Його!
Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!