Захарія 14:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Уся ця земля стане сте́пом від Ґеви до Ріммону, на пі́вдень Єрусалиму, який стане високим, і пробува́тиме на місці своє́му від брами Веніями́на аж до місця Першої брами, аж до брами Нарі́жинків, і від башти Хананеї́ла аж до царсько́го чави́ла.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Divers things were foretold, in the two foregoing chapters, which should come to pass "in that day;" this chapter speaks of a "day of the Lord that cometh," a day of his judgment, and ten times in the foregoing chapters, and seven times in this, it is repeated, "in that day;" but what that day is that is here meant is uncertain, and perhaps will be so (as the Jews speak) till Elias comes; whether it refer to the whole period of time from the prophet's days to the days of the Messiah, or to some particular events in that time, or to Christ's coming, and the setting up of his kingdom upon the ruins of the Jewish polity, we cannot determine, but divers passages here seem to look as far forward as gospel-times. Now the "day of the Lord" brings with it both judgment and mercy, mercy to his church, judgment to her enemies and persecutors. I. The gates of hell are here threatening the church (Zac 14:1, Zac 14:2) and yet not prevailing. II. The power of Heaven appears here for the church and against the enemies of it (Zac 14:3, Zac 14:5). III. The events concerning the church are here represented as mixed (Zac 14:6, Zac 14:7), but issuing well at last. IV. The spreading of the means of knowledge is here foretold, and the setting up of the gospel-kingdom in the world (Zac 14:8, Zac 14:9), which shall be the enlargement and establishment of another Jerusalem (Zac 14:10, Zac 14:11). V. Those shall be reckoned with that fought against Jerusalem (Zac 14:12-15) and those that neglect his worship there (Zac 14:17-19). VI. It is promised that there shall be great resort to the church, and great purity and piety in it (Zac 14:16, Zac 14:20, Zac 14:21).
Відкрити джерело ↗14:10 The towns Geba and Rimmon represent the north–south extent of the district including Jerusalem.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.
Того дня Я вчиню́ князів Юди, немов ту жаро́вню з огнем між дрова́ми, і як пала́ючий смолоски́п між снопа́ми, і будуть вони пожира́ти право́руч і ліво́руч всі довкі́льні наро́ди. І зно́ву ося́де на місці своє́му Єрусалим, — у Єрусалимі.
Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.
Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторо́жі, а ім'я́ йому́ Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопи́в він пророка Єремію, говорячи: „Ти перехо́диш до халлеїв!“
А цар Аса́ закликав до по́слуху всього Юду, ніко́го не виключа́ючи, і вони повино́сили камі́ння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.
І встав Еліяші́в, первосвященик, та брати його священики, і збудували Овечу браму. Вони освятили її, і повставля́ли її двері, й аж до башти Меа освятили її, аж до башти Ханан'їла.
І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“.
І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.
І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, — шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
І поверну́лися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозби́рюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.