Огій 1:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Я кликав посу́ху на край, і на го́ри, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду́ оливку, і на те, що земля видає, і на люди́ну, і на худобу, і на всю працю рук“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter, after the preamble of the prophecy, we have, I. A reproof of the people of the Jews for their dilatoriness and slothfulness in building the temple, which had provoked God to contend with them by the judgment of famine and scarcity, with an exhortation to them to resume that good work and to prosecute it in good earnest (Hag 1:1-11). II. The good success of this sermon, appearing in the people's return and close application to that work, wherein the prophet, in God's name, animated and encouraged them, assuring them that God was with them (Hag 1:12-15).
Відкрити джерело ↗1:11 I have called for a drought: The people failed to recognize their plight as a divine judgment on their misplaced priorities, so Haggai interpreted the situation in light of the curses attached to the covenant (Deut 28:15-68, especially vv 22-24, 38-40). • Drought (Hebrew khoreb) is a wordplay on “ruins” (Hag 1:4, 9; Hebrew khareb)—Judah’s experiences corresponded with the condition in which they had left the Lord’s Temple.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бив Я вас посу́хою й зеленя́чкого та гра́дом, усі чи́ни ваших рук, та не кли́кали ви до Мене, говорить Госпо́дь.
Ударить Господь тебе сухо́тами, і пропа́сницею, і запа́ленням, і гаря́чкою, і мече́м, і посу́хою, і ірже́ю, — і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.
І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“
Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і поже́р той велику безо́дню, і ча́стку пожер.
Він будує на небі черто́ги Свої, а Свій небозвід закла́в над землею, воду мо́рську Він кличе, і виливає її на пове́рхню землі, — Госпо́дь Йому Йме́ння!
Той, хто Волосожа́ра й Оріо́на створив, Хто сме́ртну темно́ту зміня́є на ра́нок, а день затемня́є на ніч, хто прикликує воду морську́ й виливає її на пове́рхню землі, — Господь Йме́ння Йому!