Авакум 2:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Destruction of the Ungodly World-Power - Habakkuk 2 After receiving an answer to this supplicatory cry, the prophet receives a command from God: to write the oracle in plain characters, because it is indeed certain, but will not be immediately fulfilled (Hab 2:1-3). Then follows the word of God, that the just will live through his faith, but he that is proud and not upright will not continue (Hab 2:4, Hab 2:5); accompanied by a fivefold woe upon the Chaldaean, who gathers all nations to himself with insatiable greediness (Hab 2:6-20).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an answer expected by the prophet (Hab 2:1), and returned by the Spirit of God, to the complaints which the prophet made of the violences and victories of the Chaldeans in the close of the foregoing chapter. The answer is, I. That after God has served his own purposes by the prevailing power of the Chaldeans, has tried the faith and patience of his people, and distinguished between the hypocrites and the sincere among them, he will reckon with the Chaldeans, will humble and bring down, not only that proud monarch Nebuchadnezzar, but that proud monarchy, for their boundless and insatiable thirst after dominion and wealth, for which they themselves should at length be made a prey (Hab 2:2-8). II. That not they only, but all other sinners like them, should perish under a divine woe. 1. Those that are covetous, are greedy of wealth and honours (Hab 2:9, Hab 2:11). 2. Those that are injurious and oppressive, and raise estates by wrong and rapine (Hab 2:12-14). 3. Those that promote drunkenness that they may expose their neighbours to shame (Hab 2:15-17). 4. Those that worship idols (Hab 2:18-20).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
Срі́блом та зло́том його прикра́шають, цвя́хами та молотка́ми прикрі́плюють їх, і він не захитається.
Срібна бляха з Тарші́шу приве́зена, злото ж з Офі́ру, праця ма́йстра й руки́ золота́рської, блаки́ть та пурпу́ра — їхня одіж, усі́ вони — праця мистців.
Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселе́нна й мешка́нці її,
А жінка була одягнена в порфіру й кармази́н, і приоздо́блена золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидо́ти та не́чести розпусти її.
І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.
Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,
Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми ду́мати, що Божество́ подібне до золота, або срі́бла, чи до каменю, твору мистецтва чи лю́дської ви́гадки.
Тому то ось дні настаю́ть, і навіщу́ Я божкі́в Вавилону, і ввесь його край посоро́млений буде, і всі його вбиті попа́дають в ньо́му!
А тепер від мене видається нака́з, що кожен з наро́ду, люду та язи́ка, який скаже що згірдли́ве на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетверто́ваний, а дім його обе́рнений буде на сміття́, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце“.