Наум 3:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Nineveh's Sins and Inevitable Destruction - Nahum 3 The announcement of the destruction awaiting Nineveh is confirmed by the proof, that this imperial city has brought this fate upon itself by its sins and crimes (Nah 3:1-7), and will no more be able to avert it than the Egyptian No-amon was (Nah 3:8-13), but that, in spite of all its resources, it will be brought to a terrible end (Nah 3:14-19).
Відкрити джерело ↗This chapter goes on with the burden of Nineveh, and concludes it. I. The sins of that great city are charged upon it, murder (Nah 3:1), whoredom and witchcraft (Nah 3:4), and a general extent of wickedness (Nah 3:19). II. Judgments are here threatened against it, blood for blood (Nah 3:2, Nah 3:3), and shame for shameful sins (Nah 3:5-7). III. Instances are given of the like desolations brought upon other places for the like sins (Nah 3:8-11). IV. The overthrow of all those things which they depended upon, and put confidence in, is foretold (Nah 3:12-19).
Відкрити джерело ↗3:19 Nineveh deserved destruction rather than healing. Although God had been patient with Nineveh in Jonah’s day (Jon 3:10), the Assyrians had returned to cruelty and would reap the harvest of their own evil (see Prov 11:16-19; Isa 66:5-6; Hos 8:7). Those who had suffered under Assyria’s cruelty would welcome this message with joy.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.
Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посви́стують та головою своє́ю хита́ють над до́нькою Єрусалиму та кажуть: „Хіба це те місто, що про ньо́го казали: Корона пишно́ти, розра́да всієї землі?“
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Справді, Господи, асирійські царі попусто́шили всі народи та їхні краї.
Піди до Ґілеаду, й бальза́му візьми́, ді́вчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, — своїх ран не заго́їш!
І їй да́но прова́дити війну зо святими, та їх перемогти. І їй да́на вла́да над кожним племенем, і наро́дом, і язи́ком, і людом.
Бо так Господь Бог промовляє: За твоє пле́скання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі ті́шишся ти всією своєю пого́рдою до Ізраілевої землі,
Голос звістки: Іде ось, і гу́ркіт великий з півні́чного кра́ю, щоб ю́дські міста́ оберну́ти в спусто́шення, на мешка́ння шака́лів.
З нею розпусту чинили зе́мні царі, і вином розпусти її впивались ме́шканці землі“.
Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“