Михей 2:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Guilt and Punishment of Israel. Its Future Restoration - Mic 2:1-13 After having prophesied generally in ch. 1 of the judgment that would fall upon both kingdoms on account of their apostasy from the living God, Micah proceeds in Mic 2:1-13 to condemn, as the principal sins, the injustice and oppressions on the part of the great (Mic 2:1, Mic 2:2), for which the nation was to be driven away from its inheritance (Mic 2:3-5). He then vindicates this threat, as opposed to the prophecies of the false prophets, who confirmed the nation in its ungodliness by the lies that they told (Mic 2:6-11); and then closes with the brief but definite promise, that the Lord would one day gather together the remnant of His people, and would multiply it greatly, and make it His kingdom (Mic 2:12, Mic 2:13). As this promise applies to all Israel of the twelve tribes, the reproof and threat of punishment are also addressed to the house of Jacob as such (Mic 2:7), and apply to both kingdoms. There are no valid grounds for restricting them to Judah, even though Micah may have had the citizens of that kingdom more particularly in his mind.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The sins with which the people of Israel are charged - covetousness and oppression, fraudulent and violent practices (Mic 2:1, Mic 2:2), dealing barbarously, even with women and children, and other harmless people (Mic 2:8, Mic 2:9). Opposition of God's prophets and silencing them (Mic 2:6, Mic 2:7), and delighting in false prophets (Mic 2:11). II. The judgments with which they are threatened for those sins, that they should be humbled, and impoverished (Mic 2:3-5), and banished (Mic 2:10). III. Gracious promises of comfort, reserved for the good people among them, in the Messiah (Mic 2:12, Mic 2:13). And this is the sum and scope of most of the chapters of this and other prophecies.
Відкрити джерело ↗2:11 a prophet full of lies: These evil people loved to hear deceptions from their favorite good-time prophets (cp. Jer 28:8-9). False prophets proclaimed assurance that Israel and Judah could escape from judgment. When judgment came, they had no comfort to give.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.
І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: „Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти дово́диш, що народ цей довіряє неправді.
Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“
Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іме́нням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні виді́ння та ча́ри, нікче́мність й ома́ну свого се́рця.
Улю́блені, — не кожному духові вірте, але випробо́вуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зво́дять серця простодушних.
І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: „Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занеха́ти?“ А ті відказали: „Іди, а Господь дасть його в цареву руку“.