Йона 1:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Mission of Jonah to Nineveh His Flight and Punishment - Jonah 1 Jonah tries to avoid fulfilling the command of God, to preach repentance to the great city Nineveh, by a rapid flight to the sea, for the purpose of sailing to Tarshish (Jon 1:1-3); but a terrible storm, which threatens to destroy the ship, brings his sin to light (Jon 1:4-10); and when the lot singles him out as the culprit, he confesses that he is guilty; and in accordance with the sentence which he pronounces upon himself, is cast into the sea (Jon 1:11-16).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A command given to Jonah to preach at Nineveh (Jon 1:1, Jon 1:2). II. Jonah's disobedience to that command (Jon 1:3). III. The pursuit and arrest of him for that disobedience by a storm, in which he was asleep (Jon 1:4-6). IV. The discovery of him, and his disobedience, to be the cause of the storm (Jon 1:7-10). V. The casting of him into the sea, for the stilling of the storm (Jon 1:11-16). VI. The miraculous preservation of his life there in the belly of a fish (Jon 1:17), which was his reservation for further services.
Відкрити джерело ↗1:12 Throw me: Jonah’s calmness in giving this direction is surprising. But he was willing to face death with equanimity rather than give the hated Assyrians a chance to repent.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побива́в серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Зако́ну. А ці ві́вці, — що́ зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“
І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе!
І сказав Давид до Бога: „Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці ві́вці — що́ зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на наро́ді Твоє́му, щоб погубити його“.
і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.
та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.