Амос 8:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Чи не затрясе́ться від цього земля, і всі мешка́нці її не впадуть у жало́бу? Вся вона захвилю́ється, мов та Ріка́, і бурхливо попли́не й обни́зиться знов, немов рі́чка Єгипту.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Ripeness of Israel for Judgment - Amo 8:1-14 Under the symbol of a basket filled with ripe fruit, the Lord shows the prophet that Israel is ripe for judgment (Amo 8:1-3); whereupon Amos, explaining the meaning of this vision, announces to the unrighteous magnates of the nation the changing of their joyful feasts into days of mourning, as the punishment from God for their unrighteousness (Amo 8:4-10), and sets before them a time when those who now despise the word of God will sigh in vain in their extremity for a word of the Lord (Amo 8:11-14).
Відкрити джерело ↗Sinful times are here attended with sorrowful times, so necessary is the connexion between them; it is threatened here again and again that the laughter shall be turned into mourning. I. By the vision of "basket of summer-fruit" is signified the hastening on of the ruin threatened (Amo 8:1-3) and that shall change their note. II. Oppressors are here called to an account for their abusing the poor; and their destruction is foretold, which will set them a mourning (Amo 8:4-10). III. A famine of the word of God is here made the punishment of a people that go a whoring after other gods (Amo 8:11-14); yet for this, which is the most mournful judgment of all, they are not here brought in mourning.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо коли Господь Бог Савао́т доторкне́ться землі, то розта́не вона, і в жало́бу впаду́ть всі мешка́нці її. І вся вона вийде, немов та Ріка́, і мов рі́чка Єгипту обни́зиться.
Єгипет, немов та Ріка́, підіймається він, — мов річки́, його води хвилюються, — і каже: Підійму́ся, покрию я землю, і ви́гублю місто й мешка́нців його!
Тому то в жало́бу земля упаде́, і стане нещасним усякий мешка́нець на ній з польово́ю звіриною й з пта́ством небесним, і також морські риби погинуть.
Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється.
Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
І оберну́ ваші свята в жало́бу, а всі ваші пісні́ — в голосі́ння, і на всі сте́гна спрова́джу вере́ту, а на всякую го́лову ли́сину, і вчиню́ це, немов та жало́ба по одинако́ві, кінець же отого, — немов гірки́й день!
За телят Бет-Авену бояться мешка́нці Самарії, бо в жало́бі опини́вся через нього наро́д його, а жерці́ будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигна́ння від нього.
Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
І по тих шостидесятьо́х і двох ти́жнях буде погу́блений Месі́я, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить наро́д воло́даря, що при́йде, а кінець його — у пові́дді. І аж до кінця буде війна, гострі спусто́шення.
І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.