Вихід 9:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Moses promised that his request should be granted, that he might know "that the land belonged to Jehovah," i.e., that Jehovah ruled as Lord over Egypt (cf. Exo 8:18); at the same time he told him that the fear manifested by himself and his servants was no true fear of God. יי מפּני ירא denotes the true fear of God, which includes a voluntary subjection to the divine will. Observe the expression, Jehovah, Elohim: Jehovah, who is Elohim, the Being to be honoured as supreme, the true God.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of three more of the plagues of Egypt. I. Murrain among the cattle, which was fatal to them (Exo 9:1-7). II. Boils upon man and beast (Exo 9:8-12). III. Hail, with thunder and lightning. 1. Warning is given of this plague (Exo 9:13-21). 2. It is inflicted, to their great terror (Exo 9:22-26). 3. Pharaoh, in a fright, renews his treaty with Moses, but instantly breaks his word (Exo 9:27, etc.).
Відкрити джерело ↗9:29 There is no one like the Lord in all the earth (9:14), and all the earth belongs to the Lord. This was the inescapable message of the plagues, though the Egyptians had difficulty accepting it.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж руки свої простяга́єте, Я мру́жу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примно́жуєте, Я не слухаю вас, — ваші руки напо́внені кро́в'ю.
усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простя́гне руки свої до цього храму,
Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
І став Соломон перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізра́їлевого збо́ру, і простяг ру́ки свої до неба та й сказав:
Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати запові́ту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя!
А за вечірньої жертви встав я з упоко́рення свого, і, роздерши шату свою та плаща́ свого, упав я на коліна свої, і простягну́в ру́ки свої до Господа, Бога мого...
І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.