Вихід 4:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І повірив наро́д той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, — і вони схилилися, і поклонилися до землі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter, I. Continues and concludes God's discourse with Moses at the bush concerning this great affair of bringing Israel out of Egypt. 1. Moses objects the people's unbelief (Exo 4:1), and God answers that objection by giving him a power to work miracles, (1.) To turn his rod into a serpent, and then into a rod again (Exo 4:2-5). (2.) To make his hand leprous, and then whole again (Exo 4:6-8). (3.) To turn the water into blood (Exo 4:9). 2. Moses objects his own slowness of speech (Exo 4:10), and begs to be excused (Exo 4:13); but God answers this objection, (1.) By promising him his presence (Exo 4:11, Exo 4:12). (2.) By joining Aaron in commission with him (Exo 4:14-16). (3.) By putting an honour upon the very staff in his hand (Exo 4:17). II. It begins Moses's execution of his commission. 1. He obtains leave of his father-in-law to return into Egypt (Exo 4:18). 2. He receives further instructions and encouragements from God (Exo 4:19, Exo 4:21-23). 3. He hastens his departure, and takes his family with him (Exo 4:20). 4. He meets with some difficulty in the way about the circumcising of his son (Exo 4:24-26). 5. He has the satisfaction of meeting his brother Aaron (Exo 4:27, Exo 4:28). 6. He produces his commission before the elders of Israel, to their great joy (Exo 4:29-31). And thus the wheels were set a going towards that great deliverance.
Відкрити джерело ↗4:31 the people of Israel were convinced: The initial response to the good news was one of faith and worship. Contrast the response of panic in 14:10-12, when they saw Pharaoh chasing them.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І вони послухають сло́ва твого, і при́йдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми пі́демо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господе́ві, Богові нашому!
І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.
Іди, збери старши́х Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті“.
І промовив Господь: „Я спра́вді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!
І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та ме́шканці Єрусалиму попа́дали перед Господнім лицем, щоб уклони́тися Господе́ві.