Вихід 4:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А він відказав: „Молю Тебе, Господи, — пошли іншого, кого маєш послати“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter, I. Continues and concludes God's discourse with Moses at the bush concerning this great affair of bringing Israel out of Egypt. 1. Moses objects the people's unbelief (Exo 4:1), and God answers that objection by giving him a power to work miracles, (1.) To turn his rod into a serpent, and then into a rod again (Exo 4:2-5). (2.) To make his hand leprous, and then whole again (Exo 4:6-8). (3.) To turn the water into blood (Exo 4:9). 2. Moses objects his own slowness of speech (Exo 4:10), and begs to be excused (Exo 4:13); but God answers this objection, (1.) By promising him his presence (Exo 4:11, Exo 4:12). (2.) By joining Aaron in commission with him (Exo 4:14-16). (3.) By putting an honour upon the very staff in his hand (Exo 4:17). II. It begins Moses's execution of his commission. 1. He obtains leave of his father-in-law to return into Egypt (Exo 4:18). 2. He receives further instructions and encouragements from God (Exo 4:19, Exo 4:21-23). 3. He hastens his departure, and takes his family with him (Exo 4:20). 4. He meets with some difficulty in the way about the circumcising of his son (Exo 4:24-26). 5. He has the satisfaction of meeting his brother Aaron (Exo 4:27, Exo 4:28). 6. He produces his commission before the elders of Israel, to their great joy (Exo 4:29-31). And thus the wheels were set a going towards that great deliverance.
Відкрити джерело ↗4:13 Having run out of protests, Moses simply asked to be excused.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І відповів Мойсей та й сказав: „Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!“
І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.
І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!
Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороня́в у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я пригото́вив.
І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.
А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!
І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: „Я вивів вас із Єгипту до того кра́ю, що присягнув був вашим батька́м. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!
Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,