Вихід 33:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Moses' negotiations with the people, for the purpose of bringing them to sorrow and repentance, commenced with the announcement of what Jehovah had said. The words of Jehovah in Exo 33:1-3, which are only a still further expansion of the assurance contained in Exo 32:34, commence in a similar manner to the covenant promise in Exo 23:20, Exo 23:23; but there is this great difference, that whereas the name, i.e., the presence of Jehovah Himself, was to have gone before the Israelites in the angel promised to the people as a leader in Exo 23:20, now, though Jehovah would still send an angel before Moses and Israel, He Himself would not go up to Canaan (a land flowing, etc., see at Exo 3:8) in the midst of Israel, lest He should destroy the people by the way, because they were stiff-necked (אכלך for אכלך, see Ges. 27, 3, Anm. 2).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a further account of the mediation of Moses between God and Israel, for the making up of the breach that sin had made between them. I. He brings a very humbling message from God to them (Exo 33:1-3, Exo 33:5), which has a good effect upon them, and helps to prepare them for mercy (Exo 33:4, Exo 33:6). II. He settles a correspondence between God and them, and both God and the people signify their approbation of that correspondence, God by descending in a cloudy pillar, and the people by worshipping at the tent doors (Exo 33:7-11). III. He is earnest with God in prayer, and prevails, 1. For a promise of his presence with the people (Exo 33:12-17). 2. For a sight of his glory for himself (Exo 33:18, etc.).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьки́х, як Господь, Бог наш, кожного ра́зу, як ми кличемо до Нього?
та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
„Ось діва в утробі зачне́, і Сина породить, і назвуть Йому Йме́ння Еммануїл“, що в перекладі є: З нами Бог“.
Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наді́л, як говорив був через Мойсея, Свого раба, коли Ти виво́див наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!“
А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!
А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?
А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас?
Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́,
Бо я бачу його з вершка скель, і з пагі́рків його оглядаю, — тож наро́д пробуває самітно, а серед людей не рахується.
Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раме́ном ви́тягненим, і стра́хами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на оча́х твоїх?