Вихід 29:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи пома́зання, та й покро́пиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним. І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Consecration of Aaron and his Sons through the anointing of their persons and the offering of sacrifices, the directions for which form the subject of vv. 1-35. This can only be fully understood in connection with the sacrificial law contained in Lev 1-7. It will be more advisable therefore to defer the examination of this ceremony till we come to Lev 8, where the consecration itself is described. The same may also be said of the expiation and anointing of the altar, which are commanded in Exo 29:36 and Exo 29:37, and carried out in Lev 8:11.
Відкрити джерело ↗Particular orders are given in this chapter, I. Concerning the consecration of the priests, and the sanctification of the altar (v. 1-37). II. Concerning the daily sacrifice (Exo 29:38-41). To which gracious promises are annexed that God would own and bless them in all their services (Exo 29:42, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення.
І ві́зьмеш оливу пома́зання, і виллєш йому на голову, — та й пома́жеш його.
А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвя́чення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани́,
І взяв Мойсей оливи пома́зання та кро́ви, що на жертівнику, і покропи́в на Ааро́на, на ша́ти його, і на синів його, і на ша́ти синів його з ним. І посвятив Аарона, ша́ти його, і синів його, і ша́ти синів його з ним.
А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Ваші руки здіймі́ть до святині, і Господа благослові́ть!
скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
А позостале з оливи, що на священиковій долоні, дасть на голову очищуваного на очи́щення його перед Господнім лицем.