Вихід 23:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І покладу́ границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до річки, бо дам в вашу руку ме́шканців цього кра́ю, — і ти виженеш їх перед собою.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter continues and concludes the acts that passed in the first session (if I may so call it) upon mount Sinai. Here are, I. Some laws of universal obligation, relating especially to the ninth commandment, against bearing false witness (Exo 23:1), and giving false judgment (Exo 23:2, Exo 23:3, Exo 23:6-8). Also a law of doing good to our enemies (Exo 23:4, Exo 23:5), and not oppressing strangers (Exo 23:9). II. Some laws peculiar to the Jews. The sabbatical year (Exo 23:10, Exo 23:11), the three annual feasts (Exo 23:14-17), with some laws pertaining thereto. III. Gracious promises of the completing of the mercy God had begun for them, upon condition of their obedience. That God would conduct them through the wilderness (Exo 23:20-24), that he would prosper all they had (Exo 23:25, Exo 23:26), that he would put them in possession of Canaan (Exo 23:27-31). But they must not mingle themselves with the nations (Exo 23:32, Exo 23:33).
Відкрити джерело ↗23:31 from the eastern wilderness to the Euphrates River: See Gen 15:18; Num 34:2-12; Deut 11:24; 2 Chr 9:26. • I will hand over to you the people: God had promised the land to Abraham (Gen 15:16). At that time, “the sins of the Amorites” had not yet run their course. Now they had. God was not arbitrarily dispossessing the Amorites (i.e., the Canaanites) but was using his people, the Israelites, to judge their wickedness.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефра́ту й аж до моря Оста́ннього буде ваша границя.
І Господь дав їм мир навко́ло, усе так, як присягнув був їхнім батька́м. І ніхто зо всіх їхніх ворогів не встояв перед ними, — усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку.
Від пустині й цього Лива́ну й аж до Великої Річки, річки Ефра́ту, увесь край хітте́ян, і аж до Великого моря на за́хід буде ваша границя.
І повиганяв Господь усі народи та амореянина, ме́шканця цього кра́ю, перед нами. І ми бу́демо служити Господе́ві, бо Він — Бог наш“.
І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.
І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, — вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край аморе́янина, ме́шканця того кра́ю.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: