Вихід 23:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
У твоїм кра́ї не буде такої, що скидає плода́, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter continues and concludes the acts that passed in the first session (if I may so call it) upon mount Sinai. Here are, I. Some laws of universal obligation, relating especially to the ninth commandment, against bearing false witness (Exo 23:1), and giving false judgment (Exo 23:2, Exo 23:3, Exo 23:6-8). Also a law of doing good to our enemies (Exo 23:4, Exo 23:5), and not oppressing strangers (Exo 23:9). II. Some laws peculiar to the Jews. The sabbatical year (Exo 23:10, Exo 23:11), the three annual feasts (Exo 23:14-17), with some laws pertaining thereto. III. Gracious promises of the completing of the mercy God had begun for them, upon condition of their obedience. That God would conduct them through the wilderness (Exo 23:20-24), that he would prosper all they had (Exo 23:25, Exo 23:26), that he would put them in possession of Canaan (Exo 23:27-31). But they must not mingle themselves with the nations (Exo 23:32, Exo 23:33).
Відкрити джерело ↗23:26 Pagan rites were carried out in an attempt to manipulate the forces of fertility and reproduction. God promised to give these gifts freely if the people would faithfully carry out the terms of their covenant with him.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ти будеш благослове́нний поміж усіма наро́дами, — не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
Благослове́нний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, по́рід биків твоїх і коті́ння ота́ри твоєї!
І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!
Царство Твоє — царство всіх віків, а вла́да Твоя — по всі роди!
А коли Давид постарів і наси́тився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.
І спочи́в та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.