Вихід 20:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І став народ здале́ка, а Мойсей підійшов до мо́року, де був Бог.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"So the people stood afar off" (as in Exo 20:18), not "went far away," although, according to Deu 5:30, Moses was directed by God to tell the people to return to their tents. This is passed over here, and it is merely observed, for the purpose of closing the first act in the giving the law, and preparing the way for the second, that the people remained afar off, whereas Moses (and Aaron, cf. Exo 19:24) drew near to the darkness where God was, to receive the further commands of the Lord.
Відкрити джерело ↗All things being prepared for the solemn promulgation of the divine law, we have, in this chapter, I. The ten commandments, as God himself spoke them upon mount Sinai (v. 1-17), as remarkable a portion of scripture as any in the Old Testament. II. The impressions made upon the people thereby (Exo 20:18-21). III. Some particular instructions which God gave privately to Moses, to be by him communicated to the people, relating to his worship (Exo 20:22, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тоді Соломон проказав: „Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.
Спасі́ння Своє Господь ви́явив, перед очима наро́дів відкрив Свою правду.
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь!
Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.
і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:
Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.