Вихід 1:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Increase in the Number of the IsraelitesTheir Bondage in Egypt - Exodus 1 The promise which God gave to Jacob in his departure from Canaan (Gen 46:3) was perfectly fulfilled. The children of Israel settled down in the most fruitful province of the fertile land of Egypt, and grew there into a great nation (Exo 1:1-7). But the words which the Lord had spoken to Abram (Gen 15:13) were also fulfilled in relation to his seed in Egypt. The children of Israel were oppressed in a strange land, were compelled to serve the Egyptians (Exo 1:8-14), and were in great danger of being entirely crushed by them (Exo 1:15-22).
Відкрити джерело ↗We have here, I. God's kindness to Israel, in multiplying them exceedingly (Exo 1:1-7). II. The Egyptians' wickedness to them, 1. Oppressing and enslaving them (Exo 1:8-14). 2. Murdering their children (Exo 1:15-22). Thus whom the court of heaven blessed the country of Egypt cursed, and for that reason.
Відкрити джерело ↗1:14 The only stone that the Egyptians could obtain for building purposes came from the far south of the country. Therefore, in the north where the Hebrews were settled, only the most important state and religious buildings were made of stone. The rest were constructed with mortar and bricks made of durable clay with a binder such as seashells or straw mixed in. After being sun-dried in a form, these materials were surprisingly durable—especially in a land such as Egypt, where there was little rainfall or humidity.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.
І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку́ роботу.
Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти?
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
Я сказав був: „Ви — боги, і сини ви Всевишнього всі,
А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутни́чої пе́чі, — з Єгипту, щоб ви стали для Нього наро́дом наді́лу, як сьогодні це ви́дко.
І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.