Вихід 10:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This plague, which even Pliny calls Deorum irae pestis, so terrified Pharaoh, that he sent for Moses and Aaron in haste, confessed his sin against Jehovah and them, and entreated them but this once more to procure, through their intercession with Jehovah their God, the forgiveness of his sin and the removal of "this death." He called the locusts death, as bringing death and destruction, and ruining the country. Mors etiam agrorum est et herbarum atque arborum, as Bochart observes with references to Gen 47:19; Job 14:8; Psa 78:46.
Відкрити джерело ↗The eighth and ninth of the plagues of Egypt, that of locusts and that of darkness, are recorded in this chapter. I. Concerning the plague of locusts, 1. God instructs Moses in the meaning of these amazing dispensations of his providence (Exo 10:1, Exo 10:2). 2. He threatens the locusts (Exo 10:3-6). 3. Pharaoh, at the persuasion of his servants, is willing to treat again with Moses (Exo 10:7-9), but they cannot agree (Exo 10:10, Exo 10:11). 4. The locusts come (Exo 10:12-15). 5. Pharaoh cries Peccavi - I have offended (Exo 10:16, Exo 10:17), whereupon Moses prays for the removal of the plague, and it is done; but Pharaoh's heart is still hardened (Exo 10:18-20). II. Concerning the plague of darkness, 1. It is inflicted (Exo 10:21-23). 2. Pharaoh again treats with Moses about a surrender, but the treaty breaks off in a heat (Exo 10:26, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!
та й цареві сказав: „Нехай пан не порахує мені пере́ступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, — щоб цар не поклав це до серця свого!
та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
І сказав Саул: „Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню́ вже тобі зла за те, що дороге́ було моє життя в оча́х твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помиля́вся“.
А Саул сказав: „Прогріши́вся я! Але вшануй мене перед старши́ми мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господе́ві, Богові твоєму“.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.
І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.