Осія 7:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"And the pride of Israel beareth witness to his face, and they are not converted to Jehovah their God, and for all this they seek Him not." The first clause is repeated from Hos 5:5. The testimony which the pride of Israel, i.e., Jehovah, bore to its face, consisted in the weakening and wasting away of the kingdom as described in Hos 7:9. But with all this, they do not turn to the Lord who could save them, but seek help from their natural foes.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A general charge drawn up against Israel for those high crimes and misdemeanors by which they had obstructed the course of God's favours to them (Hos 7:1, Hos 7:2). II. A particular accusation, 1. Of the court - the king, princes, and judges (Hos 7:3-7). 2. Of the country. Ephraim is here charged with conforming to the nations (Hos 7:8), senselessness and stupidity under the judgments of God (Hos 7:9-11), ingratitude to God for his mercies (Hos 7:13), incorrigibleness under his judgments (Hos 7:14), contempt of God (Hos 7:15), and hypocrisy in their pretences to return to him (Hos 7:16). They are also threatened with a severe chastisement, which shall humble them (Hos 7:12), and, if that prevail not, then with an utter destruction (Hos 7:13), particularly their princes (Hos 7:16).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І гордість Ізраїлева засві́дчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде́.
Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.
як зіфе́яни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!“
Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
Госпо́дь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небеса́х, бачать очі Його, повіки Його випробо́вують лю́дських синів!
Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
І дощі були стри́мувані, і не було́ дощу пі́знього, проте мала ти чо́ло блудни́ці, і стратила сором,
Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже!
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!