Осія 2:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The scope of this chapter seems to be much the same with that of the foregoing chapter, and to point at the same events, and the causes of them. As there, so here, I. God, by the prophet, discovers sin to them, and charges it home upon them, the sin of their idolatry, their spiritual whoredom, their serving idols and forgetting God and their obligations to him (Hos 2:1, Hos 2:2, Hos 2:5, Hos 2:8). II. He threatens to take away from them that plenty of all good things with which they had served their idols, and to abandon them to ruin without remedy (Hos 2:3, Hos 2:4, Hos 2:6, Hos 2:7, Hos 2:9-13). III. Yet he promises at last to return in ways of mercy to them for his own sake (Hos 2:14), to restore them to their former plenty (Hos 2:15), to cure them of their inclination to idolatry (Hos 2:16, Hos 2:17), to renew his covenant with them (Hos 2:18-20), and to bless them with all good things (Hos 2:21-23).
Відкрити джерело ↗2:11 From the context (2:13, 16-17), as well as from similar passages in Isa 1:12-17 and Amos 5:21-24, it seems clear that the Israelites had defiled the legitimate festivals, new moon celebrations, and Sabbath days by combining worship of the Lord with worship of the Canaanite fertility god, Baal. God rejects such syncretism (mixing of different faiths) and declared that he would remove these unholy days from Israel’s calendar.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Знена́видів Я, обри́див Собі ваші свята, і не нюхаю же́ртов ваших зборів.
кажучи: Коли то мине новомі́сяччя, — щоб нам збіжжя прода́ти? і субота, — щоб нам відчини́ти збіже́ві комо́ри! Щоб зменши́ти ефу́, і щоб ше́кля побі́льшити, і щоб викривля́ти обманну вагу́,
І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!
Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
Бо вони переплу́тані, наче той те́рен, і повпива́лись, немов би вином, — вони будуть пожерті зовсі́м, мов солома суха!
Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без кня́зя, і без жертви та без камінного стовпа́, і без ефо́да та без домашніх божкі́в.
І обе́рнуться пісні в пала́тах на зойк того дня, — говорить Господь Бог: буде тру́пів багато, — бо во́рог на кожному місці наки́дає їх!
І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де.
І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...
І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого дня місяця, подібне до свята, що в Юді, — і прино́сив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб прино́сити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків па́гірків, що поробив.