Даниїл 9:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ми прогрішилися та чинили беззако́ння, і були несправедливі, і бунтува́лися, і відверта́лися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Seventy Weeks In the first year of Darius the Median, Daniel, by a diligent study of the prophecies of Jeremiah as to the number of years during which Jerusalem must lie desolate (Dan 9:1, Dan 9:2), was led to pour forth a penitential prayer, in which he acknowledges the justice of the divine chastisement which hung over Israel on account of their sins, and entreats the mercy of God in behalf of his people (vv. 3-19). In consequence of this prayer, the angel Gabriel (Dan 9:20-23) must pass over his people and the holy city before the consummation of the kingdom of God.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Daniel's prayer for the restoration of the Jews who were in captivity, in which he confesses sin, and acknowledges the justice of God in their calamities, but pleads God's promises of mercy which he had yet in store for them (v. 1-19). II. An immediate answer sent him by an angel to his prayer, in which, 1. He is assured of the speedy release of the Jews out of their captivity (Dan 9:20-23). And, 2. He is informed concerning the redemption of the world by Jesus Christ (of which that was a type), what should be the nature of it and when it should be accomplished (Dan 9:24-27). And it is the clearest, brightest, prophecy of the Messiah, in all the Old Testament.
Відкрити джерело ↗9:5 Daniel used four different words meaning sin: The people had sinned (literally missed the mark), done wrong (i.e., committed a bent or twisted act), rebelled against the covenant, and scorned (literally turned away from) the Lord’s instructions.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Від уста́в Моїх ви відступили́ з днів ваших батькі́в, і їх не стерегли́. Верніться ж до Мене, і верну́сь Я до вас! промовляє Господь Савао́т. Та говорите ви: „У чо́му пове́рнемось?“
І ввесь Ізраїль переступив Зако́на Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокля́ття й та прися́га, що написана в Зако́ні Мойсея, Божого раба, бо ми прогріши́лися Йому.
А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій наро́д поту́жною рукою, і зробив Собі славне Ім'я́, як цього дня, — згрішили ми, стали несправедливі!
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Йме́ння Свого́, бо намно́жились наші відсту́пники, ми Тобі нагріши́ли!
Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.
Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Лежимо́ ми у со́ромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогріши́лися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої мо́лодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!“
Усі ми блуди́ли, немов ті овечки, розпоро́шились кожен на власну дорогу, — і на Нього Господь покла́в гріх усіх нас!
І ваші врятовані згадають про Мене серед наро́дів, куди бу́дуть за́брані до поло́ну, коли Я зламаю їхнє блудне́ серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що пере́люб чинили з своїми божка́ми, і вони самі бу́дуть бри́дитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидо́т.