Даниїл 9:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напоча́тку, швидко прилетів, і доторкну́вся до мене за ча́су вечірньої хлі́бної жертви.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Seventy Weeks In the first year of Darius the Median, Daniel, by a diligent study of the prophecies of Jeremiah as to the number of years during which Jerusalem must lie desolate (Dan 9:1, Dan 9:2), was led to pour forth a penitential prayer, in which he acknowledges the justice of the divine chastisement which hung over Israel on account of their sins, and entreats the mercy of God in behalf of his people (vv. 3-19). In consequence of this prayer, the angel Gabriel (Dan 9:20-23) must pass over his people and the holy city before the consummation of the kingdom of God.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Daniel's prayer for the restoration of the Jews who were in captivity, in which he confesses sin, and acknowledges the justice of God in their calamities, but pleads God's promises of mercy which he had yet in store for them (v. 1-19). II. An immediate answer sent him by an angel to his prayer, in which, 1. He is assured of the speedy release of the Jews out of their captivity (Dan 9:20-23). And, 2. He is informed concerning the redemption of the world by Jesus Christ (of which that was a type), what should be the nature of it and when it should be accomplished (Dan 9:24-27). And it is the clearest, brightest, prophecy of the Messiah, in all the Old Testament.
Відкрити джерело ↗9:21 Gabriel . . . earlier vision: See 8:15-16. • evening sacrifice: Before the destruction of the Temple, Israel had offered two sacrificial lambs daily, one in the morning and one in the evening (Exod 29:41). Daniel apparently observed these times daily with prayer (Dan 6:10, 13; cp. Ps 55:17).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
І почув я поміж берегами Ула́ю лю́дський голос, що кликнув і сказав: „Гавриїле, виясни йому це виді́ння!“
І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі.
І сталося в час прине́сення хлі́бної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: „Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізна́ють, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
Чи не всі вони ду́хи служебці, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене,
Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткну́вся до мене, і поставив мене на моєму місці,