Даниїл 9:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Він спо́внив Своє слово, яке говорив на нас та на наших су́ддів, що судили нас, щоб спрова́дити на нас велике зло, — такого не було вчи́нено під ці́лим небом, яке було́ вчинене в Єрусалимі!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Seventy Weeks In the first year of Darius the Median, Daniel, by a diligent study of the prophecies of Jeremiah as to the number of years during which Jerusalem must lie desolate (Dan 9:1, Dan 9:2), was led to pour forth a penitential prayer, in which he acknowledges the justice of the divine chastisement which hung over Israel on account of their sins, and entreats the mercy of God in behalf of his people (vv. 3-19). In consequence of this prayer, the angel Gabriel (Dan 9:20-23) must pass over his people and the holy city before the consummation of the kingdom of God.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Daniel's prayer for the restoration of the Jews who were in captivity, in which he confesses sin, and acknowledges the justice of God in their calamities, but pleads God's promises of mercy which he had yet in store for them (v. 1-19). II. An immediate answer sent him by an angel to his prayer, in which, 1. He is assured of the speedy release of the Jews out of their captivity (Dan 9:20-23). And, 2. He is informed concerning the redemption of the world by Jesus Christ (of which that was a type), what should be the nature of it and when it should be accomplished (Dan 9:24-27). And it is the clearest, brightest, prophecy of the Messiah, in all the Old Testament.
Відкрити джерело ↗9:12 God’s act of driving Israel into exile for breaking his covenant was unique in all of history. Israel’s exodus from Egypt, their exile, and their return from Babylon are still unequaled (see also Jer 29:10).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І зроблю́ на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю́, за гидо́ти твої.
Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
Учинив Господь те, що заду́мав, Він ви́повнив слово Своє, що його наказав від днів да́вніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він ро́га підійняв супроти́вних твоїх.
Що засві́дчу тобі, що вподо́блю до тебе, о єрусалимськая до́чко? Що вчиню́ тобі рі́вним, щоб тебе звесели́ти, о діво, о до́чко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя́, — хто тебе поліку́є?
Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“
І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.
Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,
Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де.
Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.