Даниїл 12:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
After the prediction of the troubles of the Jews under Antiochus, prefiguring the troubles of the Christian church under the anti-christian power, we have here, I. Comforts, and very precious ones, prescribed as cordials for the support of God's people in those times of trouble; and they are such as may indifferently serve both for those former times of trouble under Antiochus and those latter which were prefigured by them (Dan 12:1-4). II. A conference between Christ and an angel concerning the time of the continuance of these events, designed for Daniel's satisfaction (Dan 12:5-7). III. Daniel's enquiry for his own satisfaction (Dan 12:8). And the answer he received to that enquiry (Dan 12:9-12).
Відкрити джерело ↗12:7 time, times, and half a time: God appoints times for all things as he rules the flow of earthly and heavenly events (see study note on 7:24-25). • The shattering of the holy people was part of God’s purpose to purify them (12:10).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І він буде говорити слова́ проти Всевишнього, і пригно́бить святих Всевишнього, і буде ду́мати позмінювати свята та права, і вони ві́ддані будуть у його руку аж до одно́го ча́су, і часі́в і половини ча́су.
І жінці да́ні були два крила великого орла, щоб від змі́я летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи́, і півча́су.
І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно ви́нищить він, і буде мати у́спіх, і ді́ятиме. І винищить він сильних і наро́д святих.
І їй да́но уста, що говорили зухва́ле та богознева́жне. І їй да́но вла́ду ді́яти сорок два місяці.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“.
А жінка втекла́ на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вгото́ване, щоб там годува́ли її тисячу двісті шістдеся́т день.
I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.
І будуть їх звати наро́дом святим, вику́пленцями Господа, а на тебе закличуть „жада́на“, незали́шене місто!
бо ти святий наро́д для Господа, Бога свого, — тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому ви́браним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.